-
1 may
1. n2) травеньin (the month of) May — у травні
4) (т.) квітка глоду5) розваги, ігри в день Першого травня6) тж pl травневі екзамени (в Кембриджі; тж May examination)7) pl веслові перегони (в Кембриджі; тж May races)8) поет. діваMay fish — іхт. коропозуба риба
May Queen — дівчина, обрана за свою красу королевою свята в день Першого травня
m. sickness — весняний параліч бджіл
2. v (m.)1) святкувати Перше травня2) збирати квіти навесні* * *I [mei] v II [mei] v1) без частки to припущення, імовірність, можливістьit may rain — можливо, буде дощ; сумнів, непевність
it may be true — можливо, це правда; ( тільки past) докір
you might have helped — могли б, допомогти!; (тільки past) речення у ввічливій формі
may I come in — є можна ввійтиє; у стверджувальних реченнях- дозвіл
you may stay if you wish — можете залишитися, якщо хочете; у стверджувальних реченнях- здатність, можливість; в окличних реченнях- побажання
3) повинність, обов'язковість (у тексті закону, статуту)may /might/ as well — можна цілком ( зробити що-небудь)
5) як допоміжне дієслово вживається для утворення умовного способ.III [mei] n; поет., іст.they fear he may lose his way — вони бояться, щоб він не заблукав; після сполучників that, so that; після whatever, however
-
2 May
1. n2) травеньin (the month of) May — у травні
4) (т.) квітка глоду5) розваги, ігри в день Першого травня6) тж pl травневі екзамени (в Кембриджі; тж May examination)7) pl веслові перегони (в Кембриджі; тж May races)8) поет. діваMay fish — іхт. коропозуба риба
May Queen — дівчина, обрана за свою красу королевою свята в день Першого травня
m. sickness — весняний параліч бджіл
2. v (m.)1) святкувати Перше травня2) збирати квіти навесні* * *[mei]n1) травень3) (may) квітка глоду4) розваги, ігри в день Першого травня5) тж.; pl травневі іспити (у Кембриджі; тж. May examination)6) pl веслові перегони (у Кембриджі- наприкінці травня- на початку червня; тж. May races) -
3 May Day
nперше травня; свято Першого травня -
4 May Day
nперше травня; свято Першого травня -
5 May-day
n Перше травня; свято Першого травня -
6 day
n1) деньthe other day — цими днями, за кілька днів
any day — в будь-який день, у будь-який час
day after day, day by day — день за днем, день у день
break of day — світання, схід сонця
2) робочий день3) певний день, певне число; календарна датаVictory D. — День Перемоги
May D. — Перше травня
April Fool's D. — перше квітня (коли жартома обдурюють)
4) доба, двадцять чотири години5) денний час6) ера, епоха, час7) період, строк, пораsome day — коли-небудь; у недалекому майбутньому
at some future day — у майбутньому, якось цими днями
8) звич. pl дні життя9) пора, час (розквіту тощо)cap and feather days — дні дитинства, дитинство
* * *n1) деньday of rest, day off — вихідний день; день, денний час
broad day — день, удень
break of day — світанок; схід сонця; робочий день
day's takings — щоденний виторг; певний день, певне число; ( календарна) дата
days in court — юp. дні судових засідань
2) день, добаlunar day — місячний день;; місячна доба
3) вирішальний день; битва, бій4) часто pl час, ера, епохаin days to come — у майбутньому; період, строк, пора
some day — коли-небудь; найближчим часом
to the present day — дотеперat some future day — у майбутньому; як-небудь днями
days of grace — кoм. пільговий строк
lay days — кoм. строк навантаження е розвантаження судів
5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора6) пора розквіту, процвітання7) гeoл. денний шар, денна поверхня8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день -
7 may
I [mei] v II [mei] v1) без частки to припущення, імовірність, можливістьit may rain — можливо, буде дощ; сумнів, непевність
it may be true — можливо, це правда; ( тільки past) докір
you might have helped — могли б, допомогти!; (тільки past) речення у ввічливій формі
may I come in — є можна ввійтиє; у стверджувальних реченнях- дозвіл
you may stay if you wish — можете залишитися, якщо хочете; у стверджувальних реченнях- здатність, можливість; в окличних реченнях- побажання
3) повинність, обов'язковість (у тексті закону, статуту)may /might/ as well — можна цілком ( зробити що-небудь)
5) як допоміжне дієслово вживається для утворення умовного способ.III [mei] n; поет., іст.they fear he may lose his way — вони бояться, щоб він не заблукав; після сполучників that, so that; після whatever, however
-
8 first
1. n1) початок3) перша людина4) найвища оцінка (в англійських університетах)to obtain a first — скласти екзамени на «відмінно»
5) муз. найвищий голос, найвища партія (в дуеті тощо)6) pl товар першого сорту (найвищого ґатунку)7) pl концентрат8) місце в першому класі (транспорту)2. adj1) перший; ранній2) основний3) пробний4) перший-ліпший; будь-який5) попередній; підготовчийfirst working — гірн. підготовчі роботи
6) видатний, найвизначніший, знаменитий7) першорядний, найкращий8) провідний3. adv1) спершу, спочатку2) уперше3) швидше; кращеSurrender? We'll die first! — Здатися? — Та ми краще помремо!
4) першим, у першу чергу4. numпершийfirst call — амер., військ. повістка
F. Lady — амер. дружина президента
F. Commoner — спікер (у палаті громад)
first night — прем'єра, перша вистава
first papers — амер., розм. заява про надання громадянства США
first, last and all the time — амер. раз і назавжди
Eduard the F. — Едуард Перший
at first sight, at the first blust — з першого погляду
* * *I n2) перший, перша людина ( яка що-небудь робить)3) початокat first — спочатку, спершу
4) який отримав першу премію, перший приз; який отримав вищу оцінку6) мyз. найвищий голос або найвища партія (у дуеті, тріо)7) pl товар першого ґатунку, вищої якості8) pl; гipн. краща грудкова руда; концентрат10) = first base11) = first speedII a2) перший за часом, найбільш ранній; перший (з тих, що йдуть один за одним), початковий; перший, пробний; перший, основний3) перший стрічний: перший ліпший4) перший, попередній5) перший, передній ( про частину чого-небудь)6) перший, видатний, найзнаменитіший; першосортний, найкращий; перший, ведучийfirst violin — мyз. перша скрипка; перший (за величиною, значенням)
7) гpaм. першийIII adv1) спершу, спочатку2) уперше3) скоріше, переважно4) першим; у першу чергу -
9 Кант, Іммануїл
Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.[br]Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін.
См. также в других словарях:
Перше Травня — населённые пункты Украины. Иногда упоминаются под названиями Перше Травня (через дефис). В переводе с украинского языка Первое Мая. Украина Днепропетровская область Перше Травня село, Апостоловский район Перше Травня село, Верхнеднепровский район … Википедия
Перше Травня (Софиевский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия
Перше Травня (Белопольский район) — Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна УкраинаУкр … Википедия
Перше Травня (Глуховский район) — Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна УкраинаУкраина … Википедия
Перше Травня (Апостоловский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия
Перше Травня (Верхнеднепровский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия
Перше Травня (Днепропетровский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия
Перше Травня (Солонянский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия
Перше Травня (Сумский район) — Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна УкраинаУкр … Википедия
Перше Травня (Городнянский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия
Перше Травня (Новопокровский поселковый совет, Солонянский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Перше Травня. Село Перше Травня укр. Перше Травня Страна … Википедия